Люди дивилися на зірки від самого початку часів. Вони зображували знайомі сузір'я на склепіннях стародавніх печер і будували гігантські мегаліти відповідно до руху небесних тіл. Зоряне небо заворожувало людство в минулому — і нічого не змінилося в сучасному світі, навіть незважаючи на те, скільки ми встигли дізнатися за минулі століття.
За словами вчених, тільки в Чумацькому Шляху близько 100 млрд зірок, а наш галактичний дім — лише одиниця серед 10 трильйонів інших галактик. Не дивно, що кожного разу, звертаючи свій погляд до зірок, астрономи знаходять там найнезвичайніші та найдивовижніші об'єкти. Про пише Фокус з посиланням на Sky Hight Magazine.
Деякі з цих незвичайних зірок просто були захоплені астрономами в поворотний момент свого життя, інші ж порушують закони фізики.
Ось шість найдивніших зірок, які коли-небудь бачило людство.
За словами вчених, тільки в Чумацькому Шляху близько 100 млрд зірок, а наш галактичний дім — лише одиниця серед 10 трильйонів інших галактик. Не дивно, що кожного разу, звертаючи свій погляд до зірок, астрономи знаходять там найнезвичайніші та найдивовижніші об'єкти. Про пише Фокус з посиланням на Sky Hight Magazine.
Деякі з цих незвичайних зірок просто були захоплені астрономами в поворотний момент свого життя, інші ж порушують закони фізики.
Ось шість найдивніших зірок, які коли-небудь бачило людство.
Зірка або ціла галактика?
Зірка або ціла галактика?
Коли астрономи бачать у космосі спіральні рукави, це означає, що найімовірніше, вони дивляться на галактику. Але зірка під назвою SAO 206462 довела, що це не завжди так.
Незвичайний об'єкт розташований за 460 світлових років від Землі, на нього вчені натрапили, коли шукали екзопланети. Огляд неба проводився за допомогою телескопа Subaru на Гаваях. Астрономи очікували побачити "дорослі" планети, що обертаються навколо молодої зірки. Але знайшли планети, які перебували в стадії формування.
Ці планети формувалися в навколозоряній хмарі з пилу і газу, яка простягалася приблизно на 80 астрономічних одиниць, що вдвічі перевищує орбіту Плутона. У середині всього цього божевілля і була знайдена зірка SAO 206462.
Вчені вважають, що частково незвичайної форми газопиловому диску навколо зірки могли надати планети по сусідству. За кожен рукав відповідала окрема планета. Проте SAO 206462 може по праву вважатися зіркою з найдивнішим навколозоряним диском.
Незвичайний об'єкт розташований за 460 світлових років від Землі, на нього вчені натрапили, коли шукали екзопланети. Огляд неба проводився за допомогою телескопа Subaru на Гаваях. Астрономи очікували побачити "дорослі" планети, що обертаються навколо молодої зірки. Але знайшли планети, які перебували в стадії формування.
Ці планети формувалися в навколозоряній хмарі з пилу і газу, яка простягалася приблизно на 80 астрономічних одиниць, що вдвічі перевищує орбіту Плутона. У середині всього цього божевілля і була знайдена зірка SAO 206462.
Вчені вважають, що частково незвичайної форми газопиловому диску навколо зірки могли надати планети по сусідству. За кожен рукав відповідала окрема планета. Проте SAO 206462 може по праву вважатися зіркою з найдивнішим навколозоряним диском.
Зірка-галактика SAO 206462
Навколо цієї зірки обертаються цілі планети
Коли астрономи бачать у космосі спіральні рукави, це означає, що найімовірніше, вони дивляться на галактику. Але зірка під назвою SAO 206462 довела, що це не завжди так.
Незвичайний об'єкт розташований за 460 світлових років від Землі, на нього вчені натрапили, коли шукали екзопланети. Огляд неба проводився за допомогою телескопа Subaru на Гаваях. Астрономи очікували побачити "дорослі" планети, що обертаються навколо молодої зірки. Але знайшли планети, які перебували в стадії формування.
Ці планети формувалися в навколозоряній хмарі з пилу і газу, яка простягалася приблизно на 80 астрономічних одиниць, що вдвічі перевищує орбіту Плутона. У середині всього цього божевілля і була знайдена зірка SAO 206462.
Вчені вважають, що частково незвичайної форми газопиловому диску навколо зірки могли надати планети по сусідству. За кожен рукав відповідала окрема планета. Проте SAO 206462 може по праву вважатися зіркою з найдивнішим навколозоряним диском.
Незвичайний об'єкт розташований за 460 світлових років від Землі, на нього вчені натрапили, коли шукали екзопланети. Огляд неба проводився за допомогою телескопа Subaru на Гаваях. Астрономи очікували побачити "дорослі" планети, що обертаються навколо молодої зірки. Але знайшли планети, які перебували в стадії формування.
Ці планети формувалися в навколозоряній хмарі з пилу і газу, яка простягалася приблизно на 80 астрономічних одиниць, що вдвічі перевищує орбіту Плутона. У середині всього цього божевілля і була знайдена зірка SAO 206462.
Вчені вважають, що частково незвичайної форми газопиловому диску навколо зірки могли надати планети по сусідству. За кожен рукав відповідала окрема планета. Проте SAO 206462 може по праву вважатися зіркою з найдивнішим навколозоряним диском.
Алмаз вагою 10 мільярдів трильйонів трильйонів карат
Алмаз вагою 10 мільярдів трильйонів трильйонів карат
Зірка із сузір'я Центавра довго водила вчених навколо пальця, прикидаючись зовсім іншими об'єктами.
Спершу астрономи вирішили, що бачать перед собою тьмяний білий карлик, який, по суті, є трупом зірки, схожою на наше Сонце, що остигає. Але пізніше виявилося, що досліджувана зірка має неймовірну масу при невеликих розмірах. Наприклад, якби уся маса Сонця була втиснута в об'єкт, то становила лише третину діаметра Землі.
Далі вчені з'ясували, що ця зірка була неймовірно холодною. Дані показали, що температура ядра дивної зірки становить лише 6600 за Цельсієм — для порівняння, температура Сонця сягає 15 млн градусів. Через такі низькі температури вся зірка починає вібрувати, і ці вібрації астрономи використовують, щоб зрозуміти, що знаходиться всередині самої зірки.
Зірка ховала під своєю поверхнею вуглецеве ядро, яке кристалізувалося. Іншими словами, ядро зірки перетворилося на величезний алмаз вагою 10 мільярдів трильйонів трильйонів карат.
Алмазна зірка отримала прізвисько Люсі — на честь пісні The Beatles "Lucy in the Sky with Diamonds". Це була перша така зірка, виявлена астрономами за всю історію спостережень. Пізніше вчені знайшли ще кілька схожих зірок, чиї алмазні ядра були розміром із Землю.
Спершу астрономи вирішили, що бачать перед собою тьмяний білий карлик, який, по суті, є трупом зірки, схожою на наше Сонце, що остигає. Але пізніше виявилося, що досліджувана зірка має неймовірну масу при невеликих розмірах. Наприклад, якби уся маса Сонця була втиснута в об'єкт, то становила лише третину діаметра Землі.
Далі вчені з'ясували, що ця зірка була неймовірно холодною. Дані показали, що температура ядра дивної зірки становить лише 6600 за Цельсієм — для порівняння, температура Сонця сягає 15 млн градусів. Через такі низькі температури вся зірка починає вібрувати, і ці вібрації астрономи використовують, щоб зрозуміти, що знаходиться всередині самої зірки.
Зірка ховала під своєю поверхнею вуглецеве ядро, яке кристалізувалося. Іншими словами, ядро зірки перетворилося на величезний алмаз вагою 10 мільярдів трильйонів трильйонів карат.
Алмазна зірка отримала прізвисько Люсі — на честь пісні The Beatles "Lucy in the Sky with Diamonds". Це була перша така зірка, виявлена астрономами за всю історію спостережень. Пізніше вчені знайшли ще кілька схожих зірок, чиї алмазні ядра були розміром із Землю.
Як виглядає зірка Люсі: художній образ
За словами вчених, ядро "Люсі" перетворилося на величезний алмаз
Зірка із сузір'я Центавра довго водила вчених навколо пальця, прикидаючись зовсім іншими об'єктами.
Спершу астрономи вирішили, що бачать перед собою тьмяний білий карлик, який, по суті, є трупом зірки, схожою на наше Сонце, що остигає. Але пізніше виявилося, що досліджувана зірка має неймовірну масу при невеликих розмірах. Наприклад, якби уся маса Сонця була втиснута в об'єкт, то становила лише третину діаметра Землі.
Далі вчені з'ясували, що ця зірка була неймовірно холодною. Дані показали, що температура ядра дивної зірки становить лише 6600 за Цельсієм — для порівняння, температура Сонця сягає 15 млн градусів. Через такі низькі температури вся зірка починає вібрувати, і ці вібрації астрономи використовують, щоб зрозуміти, що знаходиться всередині самої зірки.
Зірка ховала під своєю поверхнею вуглецеве ядро, яке кристалізувалося. Іншими словами, ядро зірки перетворилося на величезний алмаз вагою 10 мільярдів трильйонів трильйонів карат.
Алмазна зірка отримала прізвисько Люсі — на честь пісні The Beatles "Lucy in the Sky with Diamonds". Це була перша така зірка, виявлена астрономами за всю історію спостережень. Пізніше вчені знайшли ще кілька схожих зірок, чиї алмазні ядра були розміром із Землю.
Спершу астрономи вирішили, що бачать перед собою тьмяний білий карлик, який, по суті, є трупом зірки, схожою на наше Сонце, що остигає. Але пізніше виявилося, що досліджувана зірка має неймовірну масу при невеликих розмірах. Наприклад, якби уся маса Сонця була втиснута в об'єкт, то становила лише третину діаметра Землі.
Далі вчені з'ясували, що ця зірка була неймовірно холодною. Дані показали, що температура ядра дивної зірки становить лише 6600 за Цельсієм — для порівняння, температура Сонця сягає 15 млн градусів. Через такі низькі температури вся зірка починає вібрувати, і ці вібрації астрономи використовують, щоб зрозуміти, що знаходиться всередині самої зірки.
Зірка ховала під своєю поверхнею вуглецеве ядро, яке кристалізувалося. Іншими словами, ядро зірки перетворилося на величезний алмаз вагою 10 мільярдів трильйонів трильйонів карат.
Алмазна зірка отримала прізвисько Люсі — на честь пісні The Beatles "Lucy in the Sky with Diamonds". Це була перша така зірка, виявлена астрономами за всю історію спостережень. Пізніше вчені знайшли ще кілька схожих зірок, чиї алмазні ядра були розміром із Землю.
Сплющена Вега
Сплющена Вега
Кожен астроном з Північної півкулі Землі добре знає Вегу. Це досить яскрава зірка, яка відкриває свій секрет, якщо подивитися на неї збоку.
Спостереження показали, що зірка незвично сплющена. Астрономи вважають, що це відбувається через її високу швидкість обертання. Вега робить один оберт за трохи більше 12 годин. Під час такого надвисокого обертання речовина з поверхні зірки викидається навколо екватора.
А оскільки зоряна речовина знаходиться далі від центру зірки — гравітація має на неї менший вплив. Це призводить до того, що температура однієї частини зірки стає холоднішою і темнішою. Такий процес астрономи називають гравітаційним потемнінням.
З Землі зірка Вега виглядає стабільно яскравою і круглою, але її темне гало вказує на холодний екватор і сплющену форму.
Спостереження показали, що зірка незвично сплющена. Астрономи вважають, що це відбувається через її високу швидкість обертання. Вега робить один оберт за трохи більше 12 годин. Під час такого надвисокого обертання речовина з поверхні зірки викидається навколо екватора.
А оскільки зоряна речовина знаходиться далі від центру зірки — гравітація має на неї менший вплив. Це призводить до того, що температура однієї частини зірки стає холоднішою і темнішою. Такий процес астрономи називають гравітаційним потемнінням.
З Землі зірка Вега виглядає стабільно яскравою і круглою, але її темне гало вказує на холодний екватор і сплющену форму.
Зірка Вега може зробити повний оберт за 12 годин
Кожен астроном з Північної півкулі Землі добре знає Вегу. Це досить яскрава зірка, яка відкриває свій секрет, якщо подивитися на неї збоку.
Спостереження показали, що зірка незвично сплющена. Астрономи вважають, що це відбувається через її високу швидкість обертання. Вега робить один оберт за трохи більше 12 годин. Під час такого надвисокого обертання речовина з поверхні зірки викидається навколо екватора.
А оскільки зоряна речовина знаходиться далі від центру зірки — гравітація має на неї менший вплив. Це призводить до того, що температура однієї частини зірки стає холоднішою і темнішою. Такий процес астрономи називають гравітаційним потемнінням.
З Землі зірка Вега виглядає стабільно яскравою і круглою, але її темне гало вказує на холодний екватор і сплющену форму.
Спостереження показали, що зірка незвично сплющена. Астрономи вважають, що це відбувається через її високу швидкість обертання. Вега робить один оберт за трохи більше 12 годин. Під час такого надвисокого обертання речовина з поверхні зірки викидається навколо екватора.
А оскільки зоряна речовина знаходиться далі від центру зірки — гравітація має на неї менший вплив. Це призводить до того, що температура однієї частини зірки стає холоднішою і темнішою. Такий процес астрономи називають гравітаційним потемнінням.
З Землі зірка Вега виглядає стабільно яскравою і круглою, але її темне гало вказує на холодний екватор і сплющену форму.
WR104 - генератор зоряного вітру
WR104 - генератор зоряного вітру
У Чумацькому Шляху знаходиться гігант WR104, який ось-ось вибухне й можливо, відправить у бік нашої планети хвилю гарячого газу та випромінювання. WR104 – це зірка Вольфа-Райє, яка знаходиться в стані "за секунду" до вибуху наднової.
В ядрі вмираючої зірки зовсім не залишилося гелію, тому вона спалює важкі елементи, такі як кисень. Подібна реакція порушує баланс між гравітацією й термоядерним синтезом, через що вона змушена "скидати" зовнішні шари.
Для WR104 все завершиться, коли в її надрах закінчиться кисень. Тоді вона вибухне надновою. Вчені не можуть назвати точного часу, коли це може статися – вибух може статися як завтра, так й через 8 тисяч років.
Однак цей космічний вибух не буде схожий на жоден інший, оскільки поруч із вмираючою зіркою знаходиться ще одна. Вони взаємодіють одна з одною, розкручуючи зоряні вітри до неймовірної швидкості.
Деякі вчені вважають, що потенційний вибух може бути спрямований у бік Землі. Хоча наднова не може завдати шкоди нашій планеті, існує інша небезпека – гамма-сплеск. На щастя, для цього потрібен дуже специфічний і малоймовірний ланцюжок подій.
В ядрі вмираючої зірки зовсім не залишилося гелію, тому вона спалює важкі елементи, такі як кисень. Подібна реакція порушує баланс між гравітацією й термоядерним синтезом, через що вона змушена "скидати" зовнішні шари.
Для WR104 все завершиться, коли в її надрах закінчиться кисень. Тоді вона вибухне надновою. Вчені не можуть назвати точного часу, коли це може статися – вибух може статися як завтра, так й через 8 тисяч років.
Однак цей космічний вибух не буде схожий на жоден інший, оскільки поруч із вмираючою зіркою знаходиться ще одна. Вони взаємодіють одна з одною, розкручуючи зоряні вітри до неймовірної швидкості.
Деякі вчені вважають, що потенційний вибух може бути спрямований у бік Землі. Хоча наднова не може завдати шкоди нашій планеті, існує інша небезпека – гамма-сплеск. На щастя, для цього потрібен дуже специфічний і малоймовірний ланцюжок подій.
Зірка WR104 "спалює" кисень, а коли він закінчиться — вибухне надновою
У Чумацькому Шляху знаходиться гігант WR104, який ось-ось вибухне й можливо, відправить у бік нашої планети хвилю гарячого газу та випромінювання. WR104 – це зірка Вольфа-Райє, яка знаходиться в стані "за секунду" до вибуху наднової.
В ядрі вмираючої зірки зовсім не залишилося гелію, тому вона спалює важкі елементи, такі як кисень. Подібна реакція порушує баланс між гравітацією й термоядерним синтезом, через що вона змушена "скидати" зовнішні шари.
Для WR104 все завершиться, коли в її надрах закінчиться кисень. Тоді вона вибухне надновою. Вчені не можуть назвати точного часу, коли це може статися – вибух може статися як завтра, так й через 8 тисяч років.
Однак цей космічний вибух не буде схожий на жоден інший, оскільки поруч із вмираючою зіркою знаходиться ще одна. Вони взаємодіють одна з одною, розкручуючи зоряні вітри до неймовірної швидкості.
Деякі вчені вважають, що потенційний вибух може бути спрямований у бік Землі. Хоча наднова не може завдати шкоди нашій планеті, існує інша небезпека – гамма-сплеск. На щастя, для цього потрібен дуже специфічний і малоймовірний ланцюжок подій.
В ядрі вмираючої зірки зовсім не залишилося гелію, тому вона спалює важкі елементи, такі як кисень. Подібна реакція порушує баланс між гравітацією й термоядерним синтезом, через що вона змушена "скидати" зовнішні шари.
Для WR104 все завершиться, коли в її надрах закінчиться кисень. Тоді вона вибухне надновою. Вчені не можуть назвати точного часу, коли це може статися – вибух може статися як завтра, так й через 8 тисяч років.
Однак цей космічний вибух не буде схожий на жоден інший, оскільки поруч із вмираючою зіркою знаходиться ще одна. Вони взаємодіють одна з одною, розкручуючи зоряні вітри до неймовірної швидкості.
Деякі вчені вважають, що потенційний вибух може бути спрямований у бік Землі. Хоча наднова не може завдати шкоди нашій планеті, існує інша небезпека – гамма-сплеск. На щастя, для цього потрібен дуже специфічний і малоймовірний ланцюжок подій.
iPFT14hls – зірка, що відмовилася помирати
iPFT14hls — зірка, що відмовилася помирати
Цю зірку вперше відкрив астроном-спостерігач з Каліфорнійського університету Ієр Аркаві. Коли його команда вперше побачила iPFT14hls, вона вже почала згасати.
Але всупереч усім очікуванням, зірка iPFT14hls буквально повстала з мертвих. Річ у тому, що наднові ніколи не стають знову яскравими після того, як встигли згаснути. Але дивна зірка продовжувала розпалюватися, поки її світло не стало яскравішим приблизно в п'ять разів.
Все стало ще складніше, коли астрономи проаналізували її спектр, який вказує на швидкість, склад і температуру зірки. Як виявилося, вибух наднової еволюціонував в 10 разів повільніше, ніж в інших зірок. Це означає, що коли наднова виглядала 60-денною, їй було вже 600 днів.
Вчені думають, що побачена ними наднова могла бути навіть ще старшою. Річ у тому, що в 1954 році в тому ж місці була зареєстрована інша наднова.
"Ми ніколи не бачили двох вибухів на одній і тій же ділянці неба з різницею в 60 років. Ми досі не розуміємо, як можливе існування iPTF14hls", — зізнається Аркаві.
Але всупереч усім очікуванням, зірка iPFT14hls буквально повстала з мертвих. Річ у тому, що наднові ніколи не стають знову яскравими після того, як встигли згаснути. Але дивна зірка продовжувала розпалюватися, поки її світло не стало яскравішим приблизно в п'ять разів.
Все стало ще складніше, коли астрономи проаналізували її спектр, який вказує на швидкість, склад і температуру зірки. Як виявилося, вибух наднової еволюціонував в 10 разів повільніше, ніж в інших зірок. Це означає, що коли наднова виглядала 60-денною, їй було вже 600 днів.
Вчені думають, що побачена ними наднова могла бути навіть ще старшою. Річ у тому, що в 1954 році в тому ж місці була зареєстрована інша наднова.
"Ми ніколи не бачили двох вибухів на одній і тій же ділянці неба з різницею в 60 років. Ми досі не розуміємо, як можливе існування iPTF14hls", — зізнається Аркаві.
Зірка iPFT14hls зуміла повернути собі яскравість після згасання
Вчені здивовані тим, що зірка iPFT14hls змогла повернути собі яскравість після згасання
Цю зірку вперше відкрив астроном-спостерігач з Каліфорнійського університету Ієр Аркаві. Коли його команда вперше побачила iPFT14hls, вона вже почала згасати.
Але всупереч усім очікуванням, зірка iPFT14hls буквально повстала з мертвих. Річ у тому, що наднові ніколи не стають знову яскравими після того, як встигли згаснути. Але дивна зірка продовжувала розпалюватися, поки її світло не стало яскравішим приблизно в п'ять разів.
Все стало ще складніше, коли астрономи проаналізували її спектр, який вказує на швидкість, склад і температуру зірки. Як виявилося, вибух наднової еволюціонував в 10 разів повільніше, ніж в інших зірок. Це означає, що коли наднова виглядала 60-денною, їй було вже 600 днів.
Вчені думають, що побачена ними наднова могла бути навіть ще старшою. Річ у тому, що в 1954 році в тому ж місці була зареєстрована інша наднова.
"Ми ніколи не бачили двох вибухів на одній і тій же ділянці неба з різницею в 60 років. Ми досі не розуміємо, як можливе існування iPTF14hls", — зізнається Аркаві.
Але всупереч усім очікуванням, зірка iPFT14hls буквально повстала з мертвих. Річ у тому, що наднові ніколи не стають знову яскравими після того, як встигли згаснути. Але дивна зірка продовжувала розпалюватися, поки її світло не стало яскравішим приблизно в п'ять разів.
Все стало ще складніше, коли астрономи проаналізували її спектр, який вказує на швидкість, склад і температуру зірки. Як виявилося, вибух наднової еволюціонував в 10 разів повільніше, ніж в інших зірок. Це означає, що коли наднова виглядала 60-денною, їй було вже 600 днів.
Вчені думають, що побачена ними наднова могла бути навіть ще старшою. Річ у тому, що в 1954 році в тому ж місці була зареєстрована інша наднова.
"Ми ніколи не бачили двох вибухів на одній і тій же ділянці неба з різницею в 60 років. Ми досі не розуміємо, як можливе існування iPTF14hls", — зізнається Аркаві.
KIC 8462852 — зірка, котра полюбляє затемнення
KIC 8462852 — зірка, котра полюбляє затемнення
Астрономи-аматори ще в 2015 році знайшли екзопланету, яка оберталася навколо зірки KIC 8462852.
"Ця зірка була типовою майже з усіх боків, за винятком того, як змінювалася з часом її яскравість. Затемнення цієї зірки могли тривати дні, тижні, місяці, а іноді навіть десятиліття", — каже керівник дослідження Табіта Бояджян з Університету штату Луїзіана.
Але нерегулярними були не тільки затемнення зірки, але і її яскравість, яка якось раз впала на 22%. Такий перепад, за словами вчених, не змогла б пояснити навіть планета, що пройшла перед зіркою.
"Ця зірка була типовою майже з усіх боків, за винятком того, як змінювалася з часом її яскравість. Затемнення цієї зірки могли тривати дні, тижні, місяці, а іноді навіть десятиліття", — каже керівник дослідження Табіта Бояджян з Університету штату Луїзіана.
Але нерегулярними були не тільки затемнення зірки, але і її яскравість, яка якось раз впала на 22%. Такий перепад, за словами вчених, не змогла б пояснити навіть планета, що пройшла перед зіркою.
Астрономи-аматори ще в 2015 році знайшли екзопланету, яка оберталася навколо зірки KIC 8462852.
"Ця зірка була типовою майже з усіх боків, за винятком того, як змінювалася з часом її яскравість. Затемнення цієї зірки могли тривати дні, тижні, місяці, а іноді навіть десятиліття", — каже керівник дослідження Табіта Бояджян з Університету штату Луїзіана.
Але нерегулярними були не тільки затемнення зірки, але і її яскравість, яка якось раз впала на 22%. Такий перепад, за словами вчених, не змогла б пояснити навіть планета, що пройшла перед зіркою.
Але було ще одне пояснення, яке розбурхало уяву громадськості. Деякі вчені припустили, що зірку оточує величезна інопланетна структура, яку також називають сферою Дайсона.
Бояджян разом із командою спостерігала за зіркою в різних діапазонах світла. Якби її закривала якась тверда структура, затемнення виглядало б однаково в усіх цих діапазонах. Але виявилося, що об’єкт, який затуляє зірку, пропускає світло в певних діапазонах. Це означає, що він не є повністю непрозорим.
"Ця зірка була типовою майже з усіх боків, за винятком того, як змінювалася з часом її яскравість. Затемнення цієї зірки могли тривати дні, тижні, місяці, а іноді навіть десятиліття", — каже керівник дослідження Табіта Бояджян з Університету штату Луїзіана.
Але нерегулярними були не тільки затемнення зірки, але і її яскравість, яка якось раз впала на 22%. Такий перепад, за словами вчених, не змогла б пояснити навіть планета, що пройшла перед зіркою.
Але було ще одне пояснення, яке розбурхало уяву громадськості. Деякі вчені припустили, що зірку оточує величезна інопланетна структура, яку також називають сферою Дайсона.
Бояджян разом із командою спостерігала за зіркою в різних діапазонах світла. Якби її закривала якась тверда структура, затемнення виглядало б однаково в усіх цих діапазонах. Але виявилося, що об’єкт, який затуляє зірку, пропускає світло в певних діапазонах. Це означає, що він не є повністю непрозорим.